День 22 червня 1941 року був неділею, вихідним. Проте більшість працівників РАТАУ з раннього ранку, без офіційного виклику, прибула до агентства. Як і усіх киян, їх розбудило масоване бомбардування столиці України німецько-фашистською авіацією.

Фронтові кореспонденти РАТАУ - ТАРС (зліва направо) Г.Ошаровський, М.Туровський, З.Ліпавський.

          Перший день війни був для РАТАУ надзвичайно напруженим. Передплатникам агентства і на Москву, на ТАРС, було підготовлено і передано серію матеріалів про бомбарду-вання Києва, дії зенітників і льотчиків Червоної Армії. В них, зокрема, розповідалося про перші жертви, героїзм киян у ліквідації наслідків ворожого нальоту на завод "Більшовик", інші підприємства міста. Пізніше РАТАУ надіслало редакціям центральних і місцевих газет виклад радіопромови заступника Голови Раднаркому СРСР В.Молотова, який повідомив про напад фашистської Німеччини на Радянський Союз.
          Після 22 червня десятки журналістів, інших працівників РАТАУ були мобілізовані до лав радянських Збройних Сил, в народне ополчення. А ті, хто залишився у Києві, продовжували активно висвітлювати хід бойових дій на території України, оборону Києва, яка тривала понад два місяці. 19 вересня 1941 року радянські війська залишили Київ.
          Історія не зберегла усіх деталей того жорстокого часу. Та з архівних матеріалів, повідомлень газет фронтового періоду можна відновити вагомий внесок працівників РАТАУ у справу Перемоги.
          Про героїчну оборону Одеси, самовідданість її захисників писав вже як військовий кореспондент ТАРС Г.Ошаровський. З оточеного Севастополя передавав свої кореспонденції М.Туровський. Про бої у Придніпров'ї повідомляв Д.Щукін, який до війни працював завідуючим Дніпропетровським відділенням РАТАУ.
          Як згадував пізніше Г.Ошаровський, часто саме журналісти РАТАУ ставали "засновниками" багатьох дивізійних, бригадних, армійських фронтових газет, редагували й випускали їх, згуртовували навколо цих видань позаштатних військових кореспондентів. Саме така доля випала Є.Крижанівському, А.Потапову, В.Аврашову, В.Соколову, багатьом іншим ветеранам агентства.
          Архіви і свідчення ветеранів дозволяють зробити висновок, що матеріали працівників РАТАУ широко використовувалися у передачах радіостанції "Радянська Україна", звернених до жителів України, які залишилися на окупованій території. Вони ж публікувалися на сторінках українських видань, що розповсюджувалися у ворожому тилу. У 1942 році евакуйоване агентство очолював М. Паук.
          3 травня 1943 по липень 1944 року кореспонденти РАТАУ готували матеріали для передач поїзної прифронтової радіостанції "Дніпро", яка діяла у районі міст Калач, Куп'янськ, Харків.

Українські партизани слухають новини з Москви. Фото Я. Давидзона (з архіву Укрінформу).

          Окрема сторінка у бойовій біографії РАТАУ - участь його працівників у партизанському русі. Відомий журналіст І.Сиромолотний, який очолював РАТАУ з 1938 до початку 1941 року, призначається заступником начальника Штабу Українського партизанського руху. Він же опікувався радіостанцією "Партизанка", яка вела передачі для народних месників, що діяли у ворожому тилу. Серед авторів радіоповідомлень були й працівники агентства.
          Кілька разів вирушав у ворожий тил фотокореспондент РАТАУ Я.Давидзон. Завдячуючи його мужності і таланту навіки збереглися для майбутніх поколінь образи уславлених партизанських командирів С.Ковпака, О.Федорова, багатьох рядових партизанів і партизанок.
          Після визволення в серпні 1943 року міста Харкова, у ньому відновили діяльність владні структури УРСР і, зокрема, РАТАУ. Вдалося знайти ряд документів про те, як його журналісти працювали у прифронтовій смузі, у військах, що наступали на Захід.
          У січні 1944 року відповідальний керівник агентства П.Зінченко видав наказ про переїзд РАТАУ з Харкова до визволеного Києва. Архіви свідчать, як агентство відновлювало свою діяльність у регіонах, звідки вибивали окупантів. У серпні 1944 року, наприклад, було прийнято рішення про створення філії агентства у Львові.
          Наприкінці 1944 - початку 1945 років новий відповідальний керівник РАТАУ Л.Терещенко направив командуванню Червоної Армії десятки листів з проханням відкликати для роботи в агентстві його працівників, які перебували у військах.

Радянські війська форсують Дніпро напередодні визволення Києва. Фото Я. Давидзона (з архіву Укрінформу).

          Як правило, ці прохання задовольнялися. Переможний 1945 рік РАТАУ зустріло згуртованим інформаційним підрозділом, у складі якого працювало понад 70 журналістів, інженерно-технічних працівників і службовців.
          Ще гриміли бої, а країна вже поверталася до мирного життя. 22 лютого агентство повідомило про рішення Раднаркому СРСР розпочати будівництво метрополітену у Києві. 15 березня відкрилися регулярні рейси пасажирських літаків з аеропорту Жуляни. 12 квітня РАТАУ повідомило про повернення з Німеччини до Одеси понад 750 картин видатних художників, викрадених фашистами з музеїв під час окупації містагероя.
          Особливо пам'ятними для співробітників РАТАУ була ніч з 8 на 9 травня і день Перемоги. Тоді агентство передало своїм передплатникам, використовуючи телетайпи і радіоефір, повідомлення про беззастережну капітуляцію фашистської Німеччини.
          Акт капітуляції підписали повноважні представники СРСР, США, Великобританії і Франції 8 травня о 22 годині 43 хвилини за середньоєвропейським часом (у Москві годинник вже показував 0 годин 43 хвилини). Інформація була передана негайно.
          Відразу за цим повідомленням було передано Указ Президії Верховної Ради СРСР про встановлення 9 травня Дня Перемоги. Згодом агентство поширило наказ Верховного Головнокомандуючого СРСР Й.Сталіна, який підбив підсумки чотирирічної героїчної боротьби радянського народу у Великій Вітчизняній війні.





          1941 РІК. 22 червня РАТАУ повідомило про напад фашистської Німеччини на Радянський Союз, бомбардування Києва, Житомира, інших міст України.
          У липні - вересні РАТАУ передавало матеріали про оборону Києва військами Південно-Західного фронту та оборону Одеси військами Південного фронту і Чорноморського флоту.
          1942 РІК. 12 - 16 січня радіостанція "Радянська Україна", з якою співпрацювали кореспонденти РАТАУ, повідомляла про роботу чергової сесії АН УРСР в місті Уфі.
          18 грудня військові кореспонденти ТАРС, серед яких були колишні працівники РАТАУ, повідомили про визволення села Півнівка Міловського району Ворошиловградської області - першого населеного пункту окупованої України.
          1943 РІК. 1 травня у районі міст Калач, Куп'янськ, Харків почала діяти поїзна прифронтова радіостанція "Дніпро", інформацію якій передавали військові кореспонденти ТАРС-РАТАУ.
          У серпні в Харкові було відновлено діяльність РАТАУ.
          У серпні - грудні РАТАУ передавало повідомлення про визволення міст і сіл України від фашистських окупантів. 2 вересня було звільнено Суми, 8 вересня - Сталіно, 21 вересня - Чернігів, 23 вересня - Полтаву, 14 жовтня - Запоріжжя, 25 жовтня - Дніпропетровськ.
          6 листопада РАТАУ інформувало про визволення Києва - столиці України.
          1944 РІК. У січні було прийнято рішення про переїзд РАТАУ з Харкова до Києва.
          5 січня РАТАУ передало повідомлення про відновлення роботи київських заводів "Транссигнал", "Червоний екскаватор", залізничного вузла.
          23 лютого РАТАУ поінформувало про рішення Державного Комітету Оборони виділити матеріальнофінансові ресурси на відновлення Дніпрогесу.
          14 серпня РАТАУ поширило звернення Президії Верховної Ради УРСР, Раднаркому і ЦК КП(б)У до українського народу у зв'язку із визволенням України.
          26 листопада РАТАУ повідомило про з'їзд народних депутатів Закарпаття, який прийняв Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з УРСР.
          1945 РІК. 1 квітня РАТАУ поширило репортаж про відновлення роботи Нікопольського південнотрубного заводу.
          26 квітня РАТАУ інформувало про роботу конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско, у якій брали участь представники УРСР.
          2 травня РАТАУ поширило повідомлення про розгром фашистських військ у столиці Німеччини місті Берліні.
          9 травня РАТАУ повідомило про підписання Акта про беззастережну капітуляцію Німеччини, прийняття Указу Президії Верховної Ради СРСР про встановлення Дня Перемоги.