Сімдесяті роки, насамперед, їх початок, були позначені суттєвими змінами політичного курсу у внутрішній політиці СРСР. Відійшла у минуле хрущовська "відлига". Утверджувалася бюрократично-адміністративна система, яка згодом породила застій.

Одна із перших фотографій Палацу культури "Україна", який було відкрито у 1970 році. Фото з архіву Укрінформу.

          Символічним є такий факт: 5 січня 1970 року РАТАУ поширило Указ Президії Верховної Ради УРСР про перейменування (до речі, вже друге в його історії) міста Луганська у Ворошиловград - на честь відомого маршала, державного діяча, соратника Й.Сталіна.
          Невдовзі змінилося вище керівництво України. 25 травня 1972 року звільнено П.Шелеста. Першим секретарем ЦК КПУ обирається В.Щербицький, який обіймав цю ключову у ті часи посаду понад 17 років.
          Про сімдесяті роки у житті РАТАУ розповідає ветеран агентства, заслужений журналіст України Я.Грицай, який у 1972-1977 роках працював у ньому відповідальним випусковим, завідуючим редакцією і головним редактором Головної редакції інформації для республіканської, союзної і зарубіжної преси.
          - Насмперед, я хотів би привернути увагу до особистості В.Горкуна - директора агентства початку сімдесятих. Він був вдумливим організатором і керівником, людиною високих моральних принципів. За це, власне, і поплатився. Віктор Іванович прийшов в агентство після смерті М.Андрющенка з відповідальної посади у ЦК КПУ, добре знав цю систему з середини. І все ж сміливо застосовував у своїй роботі принципи, які не завжди влаштовували його колишніх товаришів.
          В.Горкун запам'ятався мені як перший прихильник утвердження автономії РАТАУ у стосунках з ТАРС. І це він відстоював у Москві, в ЦК КПУ. Мав директор свої власні погляди на інформацію і її відповідальне суспільне призначення. При ньому на засіданнях колегії агентства (вона була створена саме за В.Горкуна) розглядалися, наприклад, такі питання як рентабельність, собівартість інформаційної продукції.
          До речі, тоді почала широко застосовуватися преміально-заохочувальна система оплати праці. Важлива й така деталь: щороку агентство одержувало понад 600 тисяч карбованців чистого прибутку. Зрештою, самостійного керівника звільнили з роботи за надуманим приводом. Через кілька місяців після того, як він одержав за визнання своїх заслуг орден Трудового Червоного Прапора. У 1976 році директором агентства став В.Бурлай, який працював на цій посаді до 1992 року.

РАТАУ широко висвітлювало діяльність Інституту електрозварювання імені Є.Па- тона, впровадження ним у практику досягнень науково-технічного прогресу, у тому числі автоматів та роботів-маніпуляторів. Фото з архіву Укрінформу.

          Особливо слід зупинитися на стосунках РАТАУ з ЦК КПУ. Будь-які відхилення від запропонованого директивним органом сценарію висвітлення події карались не стільки дирекцією агентства, скільки ЦК. Втім, і цей орган не був повністю самостійним, часто озирався на Москву.
          У ті часи ЦК КПУ сам іноді ставав заручником своєї подвійної моралі, статистики, політичної бухгалтерії. Згадую, як РАТАУ підготувало інтерв'ю з секретарем ЦК, що відповідав за сільське господарство. У ньому були наведені дані, відмінні від переданих до ЦК КПРС. Тож Москва звинуватила Київ в окозамилюванні. Інтерв'ю розглядалося на найвищому рівні. Зрештою, секретарю ЦК вказали на непослідовність, а журналістів РАТАУ врятувало те, що злощасний матеріал завізував сам інтерв'юер.
          Серйозно, системно й грунтовно велась у РАТАУ кадрова робота. Молоде, перспективне поповнення шукали як у центрі, так і на місцях, серед випускників вузів. У той час прийшли в агентство відомі в Україні майстри пера Ю.Зайцев, П.Бучель, А.Варзацький, Г.Гула, випускник факультету журналістики КДУ В.Чамара, який грунтовно висвітлював досягнення українських учених, багатогранну діяльність провідних науково-дослідних установ України.
          На початку сімдесятих інформація РАТАУ про життя в Україні одержала масового зарубіжного споживача. Якраз тоді її почали одержувати телетайпними каналами ТАРС і публікувати численні видання української діаспори у США, Канаді, інших країнах світу, де жили вихідці з нашої держави та їх нащадки.
          Колектив агентства прагнув до змін. Наприклад, пропонувалося використовувати замість дідівських радіовісників сучасні засоби передачі офіційної оперативної інформації місцевим виданням. Але дирекції агентства не пішли назустріч ні в Раді Міністрів УРСР, ні в ЦК КПУ, ні в Москві.
          Про визнання кращих журналістів, співробітників агентства свідчить те, що саме у сімдесятих роках заслуженими працівниками культури України стали П.Здоровило, А.Мойсєєва, Ю.Мосенжник, М.Смотряков, М.Туровський, заслуженими зв'язківцями - Л.Желяєва, А.Макарська, Є.Яроцький. Грамотами Президії Верховної Ради були нагороджені О.Бочковський, А.Пасько, Н.Роздобудько, О.Гончаров, І.Павленко, Г.Стеблинська, Г.Рудь, В.Шевчук.

На виконання редакційного завдання вирушають фотокореспонденти РАТАУ А.Піддубний, В.Самохоцький і Ю.Мосенжник. Фото з архіву Укрінформу.

          А фотокореспондент О.Бормотов у 1973 році в одну мить став відомим усьому світові. Йому вдалося, незважаючи на усілякі заборони, сфотографувати принцесу Анну - дочку королеви Великобританії, яка брала участь у європейській першості з кінного спорту, що відбувалася у Києві. Фотографія принцеси босоніж потрапила на сторінки десятків провідних видань усіх континентів.
          До речі, фотокореспонденти агентства широко висвітлювали у ті часи створення в селі Пирогово під Києвом Музею архітектури та побуту України, який почав працювати у липні 1976 року. У ньому на площі близько 150 гектарів було встановлено близько 300 вітчизняних пам'яток народної архітектури з усіх куточків України - хат, вітряків, господарських споруд, розміщено десятки тисяч інших експонатів. З музею готувалися не тільки численні фоторепортажі для преси. Його споруди і унікальні краєвиди, масові заходи були увічнені фотомайстрами РАТАУ у фотовиставках, художніх альбомах, буклетах, календарях, поштових листівках, які розійшлися по світу мільйонними тиражами. На рахунку фоторепортерів, якими керував І.Кучер, було немало й інших творчих успіхів.





          1970 РІК. 17 квітня РАТАУ повідомило про відкриття у Києві Палацу культури "Україна".
          1 жовтня, інформувало агентство, у Краматорську було створене найбільше в СРСР виробниче об'єднання машинобудування "Крамважмаш".
          1971 РІК. 16 квітня РАТАУ повідомило про вихід у світ першого тому Словника української мови.
          21 грудня агентство поширило репортаж про введення у дію Київської ТЕЦ-5 - найбільшої в Україні.
          1972 РІК. 3 січня кореспондент агентства передав з Ворошиловграда про початок серійного випуску на тепловозобудівному заводі локомотивів 2ТЕ-116 потужністю 6 тисяч кінських сил.
          2 - 7 липня РАТАУ інформувало про роботу у Києві 1Х Міжнародного конгресу герантологів.
          22 грудня, повідомляло агентство, першу продукцію було випущено на Білоцерківському шинному заводі.
          1973 РІК. 27 березня кореспондент РАТАУ передав із Запоріжжя повідомлення про завершення у місті будівництва ДРЕС потужністю 1 мільйон 200 тисяч кВт.
          1 червня РАТАУ поінформувало про початок друкування створеної за ініціативою академікаВ. Глушкова першої у світі "Енциклопедії кібернетики".
          26 вересня кореспондент агентства повідомив з Миколаєва, що на заводі "Океан" спущено найбільший в СРСР рудовоз "Зоя Космодем"янська".
          1974 РІК. 9 квітня кореспондент агентства передав з Керчі повідомлення про спуск на воду першого радянського супертанкера "Крим" тоннажністю 182 тисячі тонн.
          25 листопада агентство поінформувало про введення в дію п'ятої печі на Кам'янець-Подільському цементному заводі.
          1975 РІК. 29 квітня кореспондент РАТАУ передав з Донецька інформацію про введення в експлуатацію шахти імені Скочинського - найглибшої шахти в СРСР (1200 метрів).
          23 серпня, повідомляло агентство, у Харкові почав працювати метрополітен - другий в Україні.
          1976 РІК. 9 січня РАТАУ передало повідомлення про випуск Запорізьким автозаводом мільйонного автомобіля.
          17 липня, інформувало агентство, у Києві було відкрито Музей народної архітектури та побуту.
          1978 РІК. 20 квітня агентство передало матеріали про позачергову сесію Верховної Ради УРСР, яка схвалила нову Конституцію УРСР.
          14 листопада кореспондент РАТАУ передав з Одеси інформацію про відкриття поромної переправи Одеса - Варна.
          13 грудня кореспондент агентства передав з Москви репортаж про урочистий вечір, присвячений 200-річчю від дня народження Г.Квітки-Основ'яненка.
          1979 РІК. 21 квітня, інформувало агентство, у Києві було відкрито Театр драми і комедії.
          26 жовтня кореспондент агентства передав з Херсонської області матеріал про завершення будівництва Каховської зрошувальної системи.
          30 грудня агентство поширило повідомлення ТАРС про введення радянських військ в Афганістан.