Упродовж п'ятдесятих років РАТАУ очолював один і той самий керівник - І.Сиромолотний (1903-1979 рр.). Це було друге його повернення до агентства - ще у 1938 році він був призначений відповідальним керівником РАТАУ і працював на цій посаді до початку 1941 року.
          Журналістомвоїном називали І.Сиромолотного сучасники. З початком Великої Вітчизняної війни він, на той час другий секретар Миколаївського обкому КП(б)У, призначається членом Військової Ради Південного фронту, згодом, як вже згадувалося, - заступником начальника Українського штабу партизанського руху. Багато разів бував у загонах народних месників, що діяли у ворожому тилу, брав участь у бойових операціях партизан.

Директор РАТАУ, голова оргкомітету зі створення СЖ І.Сиромолотний на установчому з'їзді Спілки журналістів України. Фото з архіву Укрінформу.

          З липня 1943 року І.Сиромолотний - член Військової Ради 5-ї гвардійської танкової армії. Був учасником Курської та Корсунь-Шевченківської битв, брав участь у визволенні Румунії, Польщі, а війну закінчив у Німеччині.
           І.Сиромолотний став фундатором Спілки журналістів України. Як директор РАТАУ, один із найдосвідченіших і авторитетніших журналістів, він 1957 року очолив оргкомітет із її створення. А у квітні 1959 року відбувся перший з'їзд журналістів України, на якому І.Сиромолотного одноголосно обрали головою СЖУ.
          Ветеран агентства О.Васильєв згодом писав:
          - Іван Костьович Сиромолотний був принциповим і чесним працівником. Його вимогливість органічно поєднувалася з щирою довірою до працівників агентства, надійним захистом їх від можновладців. Він був принциповим і чесним керівником, уважно і чуйно ставився до співробітників, по-батьківськи підтримував молодих, постійно стежив за їхнім творчим зростанням.
          РАТАУ в п'ятдесятих роках постачало свої матеріали практично всім засобам масової інформації України. Особливо зросли обсяги цих матеріалів у 1956 році, коли всі районні і міськрайонні газети почали друкуватися на чотирьох сторінках і виходити тричі на тиждень.
          Вдалося знайти записку тодішнього заступника директора РАТАУ Є.Трутня. Він, зокрема, писав, що за шість місяців 1957 року прес-бюро агентства підготувало для обласних, міських і районних газет понад 90 великих статей. Щомісяця фотослужба агентства надавала тільки республіканським газетам понад 500 знімків.
          Певне уявлення про обсяги виробничої діяльності РАТАУ в галузі підготовки і поширення інформації дають і такі дані. У середині п'ятдесятих агентство передавало щороку понад 700 редакціям газет, радіо і телебачення України майже 11 тисяч матеріалів. Цьому слугувала мережа телетайпних зв'язків, яка охоплювала всі обласні центри. А для міських, міськрайонних і районних газет регулярно передавався радіовісник обсягом до 5 машинописних сторінок.
          Обличчя РАТАУ п'ятдесятих років формували такі майстри журналістики як М.Литвак, М.Черенько, С.Гершенбейн, М.Туровський, М.Романіка, Т.Аркушенко, О.Попова, В.Коломієць, В.Калита, А.Матвєєв, Б.Герценов, К.Закалюк, А.Потапов, В.Комаровська; фотокореспонденти М. Селюченко (пізніше став одним із організаторів Спілки фотожурналістів України), Ю.Мосенжник, О.Бормотов, Ю.Копит, І.Павленко, П.Бойко, В.Степаненко, редактор Фотохроніки Г.Стеблінська.
          Оперативність і якість поширюваних матеріалів забезпечував головний випуск агентства, на якому працювали Т.Сахарова, Н.Ткаченко, Н.Пироженко, Н.Єрмакова, В.Дорохіна, Л.Данильченко, Г.Яржемська; перекладачі М. Лазоренко, Є.Волков, М.Чехоня, С.Федулов, Я.Данцкер.

Жінки-зв'язківці агентства. Фото з архіву Укрінформу.

          Невтомно і самовіддано трудилися зв'язківці К.Фот, Л.Алимова, Г.Колотушкіна, А. Макарська, Є.Журба, О.Коломієць, Т.Яхно, О.Радченко, Н.Буханенко.
          До сотень редакцій агентство, передаючи свої радіовісники, зверталося щодня голосом дикторів М.Шамсатдінової, Н.Конєвнікової. Вагомий внесок у забезпечення якості матеріалів робила довідкова служба, яку очолювала Г.Цегельник.
          1958 року РАТАУ відзначило своє 40-річчя. Тоді у ньому ще працювали люди, які прийшли до агентства на початку його діяльності. Наприклад, начальник Фотохроніки Є.Ланський починав свою журналістську діяльність ще в БУП. А редактор В.Баткін прийшов до агентства у двадцятих роках.
          Кожна епоха має свій колорит, свої особливості. Що ж до п'ятдесятих років, то вони були важливим, переломним періодом вітчизняної історії. Його деталі лаконічно зафіксували повідомлення агентства. У 1953 році РАТАУ повідомило про смерть Й.Сталіна, а у 1956 - про подолання наслідків культу особи вождя.

Ветеран агентства Є.Ланський.

          РАТАУ інформувало у той період про запуск першого штучного супутника Землі, який поклав початок космічної ери в історії людства, про успішне випробування літака Ан-10 конструкції Олега Антонова, перший у світі атомний криголам.
          П'ятдесяті роки були періодом інтенсивної "холодної" війни між СРСР і США. Все це позначалося певною мірою на повідомленнях, коментарях, ілюстраційних матеріалах агентства. Інформувало РАТАУ в дусі того часу також про угорські і польські події 1956 року, так звану Суецьку кризу, яка виникла після націоналізації Єгиптом Суецького каналу.
          Писало агентство про збільшення в Україні площ посівів "королеви" полів кукурудзи і "царя" полів гороху, які тогочасним керівництвом країни розглядалися як панацея від хронічних бід колгоспного сільгоспвиробництва.
          Широко висвітлювалося освоєння цілинних і перелогових земель у Казахстані, куди з України за комсомольськими путівками поїхали сотні тисяч юнаків і дівчат.
          До літопису п'ятдесятих років РАТАУ внесло сотні тисяч яскравих рядків і десятки тисяч документальних знімків, які стали вагомою складовою народної пам'яті. Директор РАТАУ, голова оргкомітету зі створення СЖ І.Сиромолотний на установчому з'їзді Спілки журналістів України. Фото з архіву Укрінформу. Жінки-зв'язківці агентства. Фото з архіву Укрінформу. На фото: ветерани агентства Є.Ланський (ліворуч) і В.Баткін (праворуч). Фото з архіву Укрінформу.





          1950 РІК. Упродовж березня РАТАУ поширило серію матеріалів про започаткування експлуатації літаків Ан-2 у вантажному і сільськогосподарському варіантах.
          21 червня РАТАУ поінформувало про відновлення у Ялті роботи музею А.П. Чехова.
          1951 РІК. У травні РАТАУ подало низку репортажів про початок виробничої діяльності Львівського автобусного заводу.
          7 листопада РАТАУ повідомило про відкриття у Києві телевізійного центру - першого в Україні.
          1952 РІК. 1 січня РАТАУ поширило репортаж про відкриття планетарію у Києві.
          3 серпня РАТАУ повідомило про введення в дію Баглейського коксохімічного заводу (місто Дніпродзержинськ).
          4 жовтня РАТАУ інформувало про відкриття у Дніпропетровську Будинку культури студентів.
          1953 РІК. 5 березня РАТАУ поширило офіційне повідомлення про смерть Й.Сталіна.
          5 листопада РАТАУ передало передплатникам повідомлення про завершенння будівництва у Києві першого в світі суцільнозварного моста.
          1954 РІК. 19 лютого РАТАУ поширило інформацію про Указ Президії Верховної Ради СРСР щодо передачі Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР.
          12 травня. РАТАУ повідомило про прийом УРСР у члени ЮНЕСКО і Міжнародної організації праці.
          1955 РІК. 17 лютого РАТАУ передало повідомлення про організацію в Одесі кіностудії художніх фільмів.
          18 жовтня РАТАУ поінформувало про початок виробничої експлуатації Каховської ГЕС.
          1956 РІК. 5 лютого РАТАУ повідомило, що на Ворошиловградському паровозобудівному заводі збудовано перший в СРСР магістральний тепловоз "ТЗ-3".
          14 - 25 лютого РАТАУ поширило низку офіційних матеріалів ТАРС про роботу у Москві ХХ з'їзду КПРС, який засудив культ особи Й.Сталіна.
          1957 РІК. 27 червня РАТАУ повідомило про початок виробничої експлуатації газопроводу Шебелинка - Дніпропетровськ.
          4 жовтня РАТАУ поширило повідомлення ТАРС про запуск в СРСР першого у світі штучного супутника Землі.
          17 грудня РАТАУ інформувало про те, що ЦК КПУ і Рада Міністрів УРСР прийняли постанову про видання Української Радянської Енциклопедії.
          1958 РІК. 14 березня РАТАУ передало репортаж про завершення в Інституті математики АН УРСР розробки ЕОМ "Київ".
          6 липня РАТАУ поінформувало про відкриття у Києві Республіканської виставки передового досвіду в народному господарстві УРСР.
          1959 РІК. 8 квітня РАТАУ повідомило про складання на Кременчуцькому автомобільному заводі першого самоскида КрАЗ-222.
          У жовтні РАТАУ передало серію матеріалів з Новомосковського металургійного заводу, де було збудовано найбільший у Європі цех з виробництва труб великого діаметру.