День Перемоги колектив РАТАУ зустрів у Києві, в будинку № 22 по вулиці Воровського. Тут працювали центральний апарат і технічні служби агентства.

Будинок по вулиці Воровського, 22, у якому РАТАУ працювало у повоєнні роки. Сучасне фото.

          У цьому ж будинку розміщувалися редакції ряду провідних видань України. Зокрема, газет "Сталинское племя" (пізніше - мала назви "Ком-сомольское знамя" і "Независимость"), "Юный ленинец", популярних журналів "Дніпро", "Знан-ня та праця".
          Вже у перші повоєнні місяці керівництво РАТАУ почало активно порушувати питання про зміцнення матеріально-технічної бази. Тим більше, що до РАТАУ, керівних органів України часто зверталися редактори місцевих видань, особливо з периферійних регіонів, які не зав-жди могли приймати з ефіру агентські радіовісники.
          В архівах збереглося листування між Києвом і Москвою. Зрештою, секретар ЦК ВКП(б) Г.Маленков дав розпорядження виділити для потреб РАТАУ потужну трофейну радіо-станцію, сигнал якої якісно поширювався на всій території України.
          Домінуючою в інформаційній діяльності агентства була тема відбудови народного господарства, зруйнованого під час війни. Як правило, саме такими повідомленнями відкри-валися щоденні стрічки агентства.
          Наприклад, тільки у жовтні 1946 року РАТАУ поширило 100 матеріалів відбу-довчої тематики. Зокрема, воно повідомило про початок роботи відновленого прокатного стану "620" Краматорського металургійного заводу, найбільшого поліграфічного підприємства Укра-їни - Харківської друкарні імені М.Фрунзе, вве-дення у дію першої черги тонкосуконного комбінату у Ворошиловграді (нині Луганськ).
          Нелегко формувався колектив агентства. У його створенні брали участь ТАРС, центральні й місцеві органи влади, редакції ряду газет України. Влітку 1946 року відповідальний керівник ТАРС М.Пальгунов видав, наприклад, наказ про відрядження у розпорядження РАТАУ М.Семічева, який працював кореспондентом у Челябінській області. Його призначили влас-кором РАТАУ у Чернівецькій області.
          Повернувся працювати до агентства після звільнення у запас з військової служби В.Пан-тюхін, який пов'язав з ним свою долю ще у 1932 році, в Харкові. Він був призначений на посаду редактора, пізніше керував однією з редакцій.
          Значний досвід журналістської роботи мав власний кореспондент по Києву А.Ніколаєв. У роки війни він очолював ряд військових газет (бригади, корпусу, армії ППО, яка захищала Ленінград). З посади заступника редактора об-ласної газети "Вільне життя" був переведений до РАТАУ Д.Лесняк - перший його повоєнний кореспондент у Херсонській області.
          Враховуючи важливість висвітлення від-будови народного господарства у Запорізькій області, рішення про направлення туди власного корес-пондента РАТАУ приймалося на засіданні Секретаріату ЦК КП(б)У. Відповідний мандат журналісту А.Тюріній підписав особисто секре-тар ЦК Д.Коротченко.
          Аналіз повідомлень агентства перших пово-єнних років дозволяє зробити висновок про активну діяльність України на міжнародній арені. Наприкінці 1945 року Україну було прий-нято в члени Міжнародного Суду ООН. 10 лю-то-го того ж року делегація України підписала у Парижі разом з делегаціями Радянського Союзу, Біло-русії, держав антигітлерівської коаліції мирні договори з Румунією, Угорщиною, Фінляндією та Італією.

Жінки агентства в День 8 березня. Архівне фото кінця сорокових років.

          У повідомленнях РАТАУ 1947 року уважний дослідник може знайти відгомін трагічної теми голоду. Агентство чимало повідомляло про неблагополуччя на продовольчому фронті. 3 березня 1947 року РАТАУ поширило інформацію про Пленум ЦК КП(б)У, який, зокрема, розглянув невідкладні заходи по підготовці до весняної сівби. За кілька днів ЦК КП(б)У затвердив ще й заходи щодо піднесення сільського господарства у повоєнний період.
          Під пильним партійним наглядом, свідчать повідомлення агентства, були збирання врожаю 1947 року, заготівля хліба і сільгосп-продуктів у колгоспах і радгоспах України, а також картковий розподіл продовольчих товарів серед населення.
          Безпосередньо у РАТАУ його керівництво кілька разів приймало рішення щодо виділення працівникам продовольчих карток, поліпшення роботи їдальні. Представники агентства відряд-жалися до Білорусії для закупівлі картоплі.
          Як відомо, повоєнні сорокові роки були нелегкими й для вітчизняної культури. З повідомлень агентства видно, як публічно "пророблялися" за "ідеологічні" помилки деякі видання того часу, зокрема, журнали "Віт-чизна", "Перець", окремі письменники, діячі мистецтва.
          Життя в усій багатогранності пуль-сувало на стрічках РАТАУ. 19 жовтня 1946 року його кореспондент повідомив про першу повоєнну прем'єру в Державному академічному театрі імені Т.Шевченка опери М.Лисенка "Тарас Бульба". 16 грудня того ж року агент-ство інформувало про постановку в Харків-ському державному академічному театрі опери та балету імені М.Лисенка опери С.Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм".

На фото: висока якість - таким був девіз роботи журналістів та інженерно-технічних працівників РАТАУ у повоєнні роки.

          Як важливу новину подало агентство звіс-тку з Москви, що у журналі "Новый мир" почала друкуватися у перекладі на російську мову перша книга роману О.Гончара "Прапороносці". Надійшло це повідомлення передплатникам агентства 23 березня 1947 року.
          Згуртовувалася інтелігенція України. 6 і 7 травня 1948 року РАТАУ повідомляло про хід установчого з'їзду Української театральної спілки, який у ці дні відбувався у Києві. На виконання пропозицій, висловлених його делегатами, того ж року в Києві було відкрито Республіканський будинок актора.
          На початку 1949 року в агентстві відбулися кадрові зміни - його відповідальним керівни-ком замість Л.Терещенка було призначено Л.Троскунова.





          1945 РІК. 9 травня РАТАУ поширює офіційне пові-домлення про підписання Акта про безза-сте-режну капітуляцію фашистської Німеччини.
          24 червня РАТАУ повідомляє про Парад Перемоги на Красній площі у Москві, у якому брали участь зведені полки чотирьох Українських фронтів.
          30 червня РАТАУ опублікувало звернення Верхов-ної Ради УРСР у зв'язку з підписанням Догово-ру між Чехословаччиною і СРСР про Закар-патську Україну і завершення повного возз'єднання українського народу.
          2 вересня, повідомило РАТАУ, було підписано Акт про беззастережну капітуляцію імперіалістичної Японії. Від СРСР Акт підписав українець генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко.
          1946 РІК. 7 квітня РАТАУ повідомило про випуск першої продукції на відбудованому після війни Дніпродзержинському коксохімічному заводі Дніпропетровської області.
          4 червня РАТАУ опублікувало Постанову Ради Міністрів УРСР, ЦК КП(б)У про відновлення музею В.Г.Короленка у Полтаві.
          У жовтні РАТАУ поширило серію матеріалів про випуск Київським мотоциклетним заводом першої партії мотоциклів марки "КІБ" і "Киевлянин".
          1947 РІК. 3 березня РАТАУ повідомило про відновлення виробничої діяльності Дніпрогесу, який був зруйнований німецько-фашистськими загарбниками.
          3 жовтня РАТАУ інформувало про введення в дію після відбудови заводу "Запоріжсталь".
          26 грудня РАТАУ опублікувало повідомлення про призначення на посаду першого секретаря ЦК КП(б)У М.Хрущова замість Л.Кагановича. Пізніше діяльність останнього в Україні була охарактеризована як провокаційна.
           1948 РІК. 17 червня РАТАУ повідомило про відкрит-тя у Львові бібліотеки іноземної літератури.
          13 жовтня РАТАУ повідомило про завершення будівництва газопроводу Дашава-Київ.
          6-10 грудня РАТАУ широко інформувало громадськість про роботу ІІ з'їзду письменників України.
          1949 РІК. 25 лютого РАТАУ подало звіт про урочис-ті збори у Львові з нагоди 375-річчя віддруку-вання книги Івана Федорова "Апостол".
          24 квітня РАТАУ опублікувало репортаж про відкриття у Києві Державного літературно-художнього музею Т.Г.Шевченка.
          29 серпня РАТАУ поширило офіційне пові-домлення про успішне випробування в СРСР першої атомної бомби.
          У вересні РАТАУ повідомило про відновлення виробничої діяльності Ворошиловградського паровозобудівного заводу.
          У грудні РАТАУ широко інформувало про перехід Харківського тракторного заводу (без зупинки виробництва) на випуск нових тракторів ДТ-54.