УкРОСТА проіснувало ледь більше року.

Будинок ВЦВК Рад у Харкові, у якому приймалося рішення про створення РАТАУ. Фото з архіву Укрінформу.

А його наступнику - Радіо-телеграфному агентству України, відомому ще за скороченою назвою РАТАУ, - доля відміряла майже 70 літ.
          Створення РАТАУ ініціював керівник УкРОСТА Володимир Нарбут. Відповідне рішення прийняли у Харкові, який з 1919 по 1934 рік був столицею України. Збереглися документи засідання Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Рад за 21 квітня 1921 року, на якому В.Нарбут виступив з доповіддю. УкРОСТА перейменували у РАТАУ, а В.Нарбута призначили директором агентства. Одночасно вирішувалися питання матеріально-технічного і фінансового забезпечення діяльності РАТАУ і навіть виділення його працівникам одягу й взуття.
          

Перший директор РАТАУ В. Нарбут. Фото з архіву Укрінформу.

В.Нарбут увійшов в історію не тільки організатором РАТАУ, а й талановитим поетом, одним із засновників акмеїзму (літературної течії, представниками якої були поети А.Ахматова, О.Мандельштам), видатним діячем літературно-творчого процесу у дореволюційній Росії і Радянському Союзі в перші роки його існування. До того як очолити РАТАУ, В.Нарбут працював у ЮгРОСТА (Південному відділенні УкРОСТА), яке діяло в Одесі. Тут він залучив до активної роботи творчу молодь, зокрема І.Бабеля, Е.Багрицького, Ю.Олешу, В.Катаєва, М.Кольцова, І.Ільфа, В.Інбер, які згодом стали класиками радянської літератури. В Одесі починав творчий шлях відомий художник-карикатурист Б.Єфремов.
          Ось як описував той час Е.Багрицький (подаємо мовою оригіналу, щоб зберегти колорит тексту): "Провинциальная РОСТА. Стенки увешены плакатами. Сверхестественные красноармейцы, протыкающие шарообразных буржуев в смокингах и цилиндрах. Художники в сияющих всеми цветами радуги блузах. Два поэта: один в обмотках, другой в кавалерийских сапогах, у обеих на головах фески".
          Уся картина була списана з натури. Один із художників - співробітник ЮгРОСТА письменник В.Катаєв. А турецьку феску він одержав в умовах "воєнного комунізму" за ордером замість шапки. Тоді ж його "екіпірували" французькою шинеллю і сандалями на дерев'яній підошві, які гострі на язик співробітники-одесити назвали "стукалками".
          Пізніше, коли В.Нарбут очолював у Москві відділ преси ЦК ВКП(б), керував кількома всесоюзними видавництвами і журналами, він став "хрещеним батьком" багатьох відомих творів. Зокрема, романів "Дванадцять стільців" та "Золоте теля" І.Ільфа і Є.Петрова.
          Все це дало підстави авторитетному російському письменнику О.Серафимовичу сказати В.Нарбуту в 1927 році: "Ви - збирач літератури Землі Союзної". В. Катаєв вважав, що В.Нарбут став прообразом Воланда у романі М.Булгакова "Майстер і Маргарита". Як творчу, нестандартну особистість В.Нарбута знищили у період сталінських репресій.
          Назва "Радіо-телеграфне агентство України" (РАТАУ) не була випадковою. В умовах пореволюційної розрухи, зокрема телеграфно-телефонного господарства, саме на радіо зробили ставку як на оперативний і надійний засіб зв'язку та передачі інформації. До речі, агентство виступило ініціатором радіофікації України на з'їзді комнезамів.
          7 серпня 1920 року у Харкові почала діяти потужна приймальна радіостанція міжнародних зносин, яка одержувала повідомлення із Берліна, Константинополя, Лондона, Мадрида, Парижа, Рима, багатьох інших столиць країн світу. Ці повідомлення перекладалися, а потім передавалися до центральних керівних органів СРСР, України, редакцій багатьох засобів масової інформації.
          За кілька місяців у Харкові було побудовано й передавальну радіостанцію. Разом з приймальною вони утворили комплекс, який мав назву Харківська потужна радіостанція міжнародних зносин. Для прийому передач із Харкова на території України встановили 64 приймальні станції, через які новини про події в країні й за кордоном передавалися органам влади на місцях, редакціям видань, численним радіослухачам. Тож коли приймалося рішення про створення на базі УкРОСТА нового агентства, логічно виникла ідея назвати його радіо-телеграфним. Тривалий час воно передавало частину своєї інформації споживачам саме через радіоефір.
          Агентство, його місцеві відділення у період двадцятих років широко застосовували активні форми інформаційної роботи з масовою аудиторією. Наприклад, у столичному Харкові, над будинком, де знаходилося РАТАУ, встановли великий екран, на якому у вечірні години останні новини з усього світу висвітлювалися великим проекційним ліхтарем. Ця світлова газета користувалася величезною популярністю харків'ян і гостей міста.

Прийом радіовісника РАТАУ в редакції місцевої газети. Фото з архіву Укрінформу.

          РАТАУ з його унікальною як на ті часи технікою було постійним об'єктом екскурсій. До нього приходили журналісти місцевих видань, робітники, селяни, студенти, школярі. Усіх цікавили сеанси передачі останніх вістей з Москви, з різних країн світу. Приймалися ж новини на німецькі телеграфні апарати "Кляйншмідт", які сьогодні, мабуть, не збереглися і в музеях.
          У далекому 1924 році почав писати свої перші інформації для РАТАУ журналіст В.Баткін. Працював він в агентстві понад сорок років - редактором вісника для периферійної преси у тридцятих роках, а у повоєнний час - старшим редактором головної редакції союзної і закордонної інформації.
          РАТАУ було літописцем епохи. До історії двадцятих років воно вписало рядки про створення в Україні першого радянського пасажирського літака К-1, сконструйованого видатним авіаконструктором К.Калініним, про початок будівництва Дніпрогесу, ряду унікальних підприємств, заснування науково-дослідних установ, навчальних закладів, театрів, про нові досягнення вітчизняної літератури і мистецтва.
          Його повідомлення відтворюють картину голодомору 1921-22 років в Україні, дають уявлення про міжнародну допомогу, яку надавали голодуючим інші країни, міжнародні організації.
          У той же час - із пісні слів не викинеш - агентство, траплялося, виконуючи вказівки директивних органів, "розкручувало" кар'єру таким діячам, як, скажімо, "народний" академік Т.Лисенко.





          1921 РІК. 14 лютого УкРОСТА повідомило про підписання мирного Договору між УСРР і Латвією, що поклало початок міжнародному визнанню Радянської України.
          30 серпня РАТАУ поширило постанову РНК СРСР про нову економічну політику (НЕП).
          1922 РІК. 2 січня РАТАУ поінформувало про створення у Харкові Комісії з електрифікації УСРР.
          У квітні РАТАУ поширило ряд повідомлень про створення у Харкові Спілки селянських письменників України "Плуг".
          10-14 грудня РАТАУ повідомляло про роботу VII Всеукраїнського з'їзду Рад, який схвалив Декларацію про об'єднання радянських республік.
          30 грудня РАТАУ поширило повідомлення з Москви про роботу І з'їзду Рад СРСР за участю представників РСФРР, УСРР, БСРР, Закавказької федерації. На ньому було підписано Договір про утворення СРСР.
          1923 РІК. 26 січня РАТАУ передало повідомлення про створення у Харкові Спілки пролетарських письменників "Гарт".
          1 серпня РАТАУ передало редакціям постанову ВУЦВК та РНК УСРР про українізацію, що декларувала політику сприяння розвитку української мови та культури.
          1924 РІК. 24 січня РАТАУ поширило повідомлення з Москви про смерть В.Леніна.
          У березні РАТАУ інформувало про повернення з еміграції в Україну М. Грушевського, який виїхав за кордон у 1919 році.
          17 квітня, повідомило РАТАУ, ВУЦВК прийняв постанову про боротьбу з дитячою безпритульністю в Україні.
          12 жовтня РАТАУ поінформувало про утворення у складі УСРР Молдавської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки зі столицею у м.Балті.
          1925 РІК. 20 серпня РАТАУ поширило постанову РНК УСРР про оголошення Тарасової гори у Каневі, де могила Т. Г. Шевченка, державним заповідником.
          1926 РІК. 25 травня, повідомило РАТАУ, у Парижі було вбито колишнього голову Директорії, головного отамана війська УНР С. Петлюру.
          1927 РІК. У січні РАТАУ передало редакціям серію повідомлень про роботу у Харкові І Всеукраїнського з'їзду пролетарських письменників, на якому було створено Всеукраїнську спілку пролетарських письменників.
          8 листопада, повідомляло РАТАУ, у Запоріжжі розпочалося будівництво Дніпровської ГЕС (Дніпрогесу).
          1928 РІК. У травні - липні РАТАУ поширювало одержані з Москви матеріали про так званий "Шахтинський процес". Велика група старих фахівців Донбасу була засуджена "за контрреволюційну діяльність, шпигунство".
          28 листопада РАТАУ поінформувало про створення в Одеському окрузі першої в Україні машинно-тракторної станції імені Т. Г. Шевченка.
          1929 РІК. 18 вересня кореспондент РАТАУ передав із Запоріжжя, що на заводі "Комунар" випущено перший в Радянському Союзі комбайн.