Лютнева революція 1917 року, яка повалила самодержавство, ініціювала національновизвольні процеси в колишній Російській імперії. Вже 7 березня у Києві було обрано провід Центральної Ради на чолі з М.Грушевським. Так починалася доба Української Центральної Ради УНР в історії України, яка тривала з березня 1917 по квітень 1918 року.
          УНР не мала, судячи з архівних джерел, свого виокремленого інформаційного органу. Керівництво інформаційною сферою, поширення офіційних документів і повідомлень покладалося на міністерство освіти і підвідомче йому управління преси, редакції центральних і місцевих видань.
          Варто зазначити, що до Лютневої революції на території України вже функціонували інформаційні служби. Зокрема, кореспондентська мережа Петербурзького (з 1914 - Петроградського) телеграфного агентства (ПТА). Воно було створене міністерствами фінансів, закордонних справ і внутрішніх справ Росії "з метою доведення до громадськості офіційних повідомлень". Свою діяльність почало у вересні 1904 року. ПТА є історичним попередником нинішнього російського інформаційного агентства ІТАР-ТАСС.

Директор УТА часів гетьманату Д.Донцов. Фото з архіву Укрінформу.

          В Україні ПТА мало кількох кореспондентів, а у Києві і Харкові - регіональні відділення. До речі, саме кореспонденти ПТА у вересні 1911 року оперативно інформували з Києва увесь світ про замах на голову Ради міністрів Росії П.Столипіна.
          Після утворення Української держави на чолі з гетьманом П.Скоропадським (квітень-листопад 1918 року) у Києві починає працювати Українське телеграфне агентство (УТА). З червня по листопад 1918 року його очолював Д.Донцов (1883-1973 рр.) - відомий український громадський діяч, філософ, публіцист, літера-турний критик. Він же одночасно керував Бюро української преси (БУП), яке координу-вало діяльність друкованих видань. Розміщу-валися УТА і БУП у Києві на Хрещатику, в будинку № 25 (зруй-нований під час другої світової війни).
          УТА існувало й за доби Директорії УНР (листопад 1918 - лютий 1919 років). Свої інформаційну службу мала також Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Функції цієї служби виконувала редакція газети "Стрілець", яка називалася органом українського бюро друку.
          

Будинок УТА на Хрещатику, 25. Фото з архіву Укрінформу.

Інформаційні структури створювали й тогочасні органи радянської влади. Ще у квітні-травні 1917 року Харківський обласний виконавчий комітет Рад використовував для поширення повідомлень і документів місцеве відділення ПТА.
          28 грудня 1917 року Харківське відділення ПТА було офіційно підпорядковане ЦВК Рад України. Радянський уряд використовував для поширення матеріалів "Вісник Української Народної Республіки". Пропонувалося навіть створити спеціальну Комісію по інформації.
          На початку березня 1918 року у Полтаві відбулося засідання ЦВК Рад України, на якому розглядалася заява Голови Ради Народних Секретарів М.Скрипника щодо створення агентства. Як повідомлялося у "Вестнике Украинской Народной Республики" за 12 березня 1918 року, першим керуючим Українським телеграфним агентством (УкТА) став Р.Гальперін. Пізніше керівниками УкТА були В.Люксембург і Д.Ерде.
          "З 16 березня почало функціонувати Українське Телеграфне Агентство, - сповіщала спеціальна циркулярна телеграма. - Головне відділення тимчасово знаходиться в м.Єкатеринославі в будинку колишнього губернського управління, кімната № 2-а". Саме ця дата і вважається днем народження агентства.
          До кінця березня 1918 року УкТА розпочало свою діяльність у Харкові, Полтаві, Чернігові, Єлисаветграді, Херсоні, Кременчуці, Миколаєві, Севастополі.
          Під час громадянської війни її смертоносний вал кілька разів прокочувався Україною. Тільки Київ у 1918-1920 роках, змінюючи один одного, захоплювали німецькі, денікінські, радянські, польські війська.
          У лютому 1919 року в Києві було встановлено радянську владу, яка протрималася до 31 серпня, коли місто окупували денікінці. У цей період активно діяло Бюро української преси (БУП), створене замість УкТА в грудні 1918 року. Воно, за деякими даними, працювало у будинку на Хрещатику, де розміщувалося УТА, очолюване свого часу Д.Донцовим, використовувало його матеріально-технічну базу, частину фахівців. У Д.Донцова радянська влада "запозичила" й назву своєї інформаційної служби - БУП. Так перепліталася, ставала єдиним цілим, незважаючи на світоглядні і національні відмінності, багатостраждальна українська історія, яку, за словами Володимира Винниченка, не можна читати без брому.
          Співробітники БУП працювали іноді у неймовірно складних умовах. Військовий кореспондент бюро матрос М.Вершинін надсилав, наприклад, свої повідомлення із штабу Н.Махна. А інший кореспондент - Л.Леонідов працював у найближчому оточенні отамана М.Григор'єва. За це бандити вирішили розстріляти журналіста. Чудом йому вдалося вислизнути із лабет смерті. Не знаючи про це, деякі газети навіть опублікували некрологи про загибель кореспондента. Епізод став основою для одного з оповідань В.Катаєва.
          Характеризуючи стиль роботи БУП, один із його керівників, а пізніше начальник Фотохроніки РАТАУ Є.Ланський писав: "Кожен горів на роботі… завжди світилися вночі вогники у вікнах будинку бюро".
          Радянські війська повернулися до Києва у червні 1920 року. На той час у РФСРР на базі ПТА було створено Російське телеграфне агентство (РОСТА).
          

Газета УкРОСТА, що видавалася у 1920 році в Кам'янці-Подільському. Фото з архіву Укрінформу.

Тож БУП перейменували на УкРОСТА. Воно мало понад 100 передплатників. Стінні газети-листівки агентства виходили щоденно у 70 містах України, доставлялися безкоштовно у найвіддаленіші її куточки. Тоді ж з агентством співпрацювали поети, письменники П.Тичина, І.Ле, Л.Нікулін, Б.Лавреньов.
          В архівах Укрінформу збереглися фоторепродукції таких газет, що видавалися у Кам'янці-Подільському, Очакові, Черкасах, інших містах. В одній з них під заголовком було надруковано великими літерами: "Газета принадлежит всем. Поэтому, прочитав ее, не бросайте, не рвите, а передавайте другому".





          1917 РІК. 27 лютого Київське і Харківське відділення Петроградського телеграфного агентства (ПТА) поширили повідомлення про перемогу у Росії Лютневої революції і повалення самодержавства.
          4 березня у Києві з представників українських громадських організацій створено Центральну Раду.
          25 березня у Києві вийшов перший номер газети "Нова рада", яка була друкованим органом Центральної Ради.
          6 - 8 квітня інформаційні служби Центральної Ради поширили повідомлення про роботу у Києві Українського національного конгресу. Його делегати обрали Українську Центральну Раду на чолі з М. Грушевським.
          15 червня Центральна Рада поширила повідомлення про створення Генерального Секретаріату - першого українського уряду, який очолив В.Винниченко.
          6-12 жовтня Харківське відділення ПТА повідомило про те, що у Харкові відбувся обласний з'їзд Рад Донецько-Криворізького басейну.
          25 жовтня Харківське відділення ПТА передало повідомлення про збройний переворот у Петрограді, усунення більшовиками від влади Тимчасо-вого уряду Росії, створення ІІ Всеросійським з"їздом Рад Раднаркому на чолі з В.Ульяновим-Леніним .
          7 листопада Центральна Рада прийняла 3-й Універсал, яким проголосила створення Української Народної Республіки.
          11-12 грудня Харківське відділення ПТА повідомило, що у Харкові більшовики провели І Всеукраїнський з"їзд Рад. З"їзд 12 грудня проголосив Україну Радянською республікою і створив вищий орган радянської влади в Україні - Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет.
          1918 РІК. 29 квітня українські видання повідомили, що гетьманом України проголошено П. Скоропадського.
          16 жовтня УТА поширило Універсал гетьмана П. Скоропадського про відродження козацтва.
          28 листопада УкТА повідомило про створення Тимчасового робітничо-селянського уряду України, який проголосив встановлення в Україні радянської влади.
          1919 РІК. БУП повідомило про вступ радянських військ до Києва.
          6-10 березня БУП інформувало про роботу у Києві III Всеукраїнського з'їзду Рад і прийняття ним Конституції УСРР.
          1 червня БУП повідомило про підписання воєнно-політичного союзу радянських республік у складі РСФРР, УСРР, Білорусії, Латвії, Литви.
          31 серпня БУП інформувало про захоплення Києва денікінськими військами.
          1920 РІК. 6 травня УкРОСТА передало повідомлення про вступ військ Польщі і УНР до Києва.
          12 червня, інформувало УкРОСТА, Червона Армія зайняла Київ.
          7 - 17 листопада УкРОСТА передало серію повідомлень про Перекопсько-Ченгарську операцію радянського Південного фронту, в результаті якої Крим було повністю визволено від білогвардійців.
          28 грудня УкРОСТА повідомило, що у Москві підписано союзний договір між УСРР та РСФРР про військовий та господарський союз із взаємним визнанням суверенітету та незалежності.